Генпрокурор Руслан Кравченко подав у відставку після скандалу навколо «кришування» шахрайських кол-центрів. У Києві прокуратуру трусить, обласні прокурори перебувають «на ізменє» на тлі столичних процесів. І тільки полтавський обласний прокурор Євген Гладій разом із заступниками Романом Єрохіним та Іллею Татарчуком – абсолютно спокійні – оскільки знаходяться під протекторатом потужного світового гей-лоббі, і їх звільнення буде зухвалим викликом міжнародній ЛГБТ-спільності. Головним амбасадором якої у Полтаві виступає редактор видання «Полтавська хвиля» Віталій Улибін.
Треба сказати, що Віталій ніколи не приховував, що він амбасадор, і активно пропагує пасивне амбасадорство і досягнув у цьому неабиях успіхів, перетворивши тиху патріархальну Полтаву в осередок прогресивної ніжності, чуттєвості і справжньої чоловічої любові.
Віталій відкрив нові горизонти перед неосяжною кількістю представників полтавських еліт, які до знайомства з Віталієм не уявляли, що так можна було. Зокрема, Віталій став справжньою музою і королевою на шляху до мільйона для таких видатних полтавчан як Олександр Сергійович Шамота, екс-в.о. мера Полтави, а також для депутата міської ради Вадим Вікторовича Ямщикова. Причому особливо бурхливим був розвиток стосунків з депутатом, співробітники редакції «Полтавської хвилі» розповідали, як під час депутатських візитів чули із кабінету шефа хлопки і трохи придушені крики «Ямщик, нє гоні, лошадєй!».
Окремих успіхів пан Улибін досяг у справі долучення до світового прогресу керівників полтавських правоохоронних органів. Щоправда, не всіх. Наприклад, попри всі намагання Віталій не зміг виявити в СБУ глядачів циклу «Із життя гамадрилів» телеканалу Discovery.
І тому на сайті «Полтавської хвилі» чимало «розслідувань» і новин про нібито корупцію в СБУ.
Наприклад:
Натомість, жодного розслідування про прокуратуру, хоча усі три керівника, Гладій, Єрохін, Титарчук – персонажі, скажемо прямо, легендарні, і є вершиною харчового ланцюга Полтавської області у справі вимагання грошей у бізнесу та «кришування» організованої злочинності, про що неодноразово писали інші, не такі прогресивні як блакитна «Полтавська хвиля» видання.
Ба більше. Якщо вбити у пошуку на сайті Улибіна слово «прокуратура», то може здатися, що перед нами не «незалежне видання», а піар-сторінка Полтавської обласної прокуратури.
Кожне ворушіння пальця на нозі Гладія викликає бурхливу реакцію і ерекцію Улибіна. Подала прокуратура позов – новина. Зажадала знести будівлю – публікація. Розпочала розслідування ракетного удару – ще трохи, і читач подумає, що «Шахеди» над Полтавою збиває особисто Євген Гладій томами кримінальних проваджень. Прокуратура завжди повертає землю, захищає місто і розслідує обстріли. СБУ переважно сидить на лаві підсудних, щось там мутить на тендерах, а її псевдопрацівники обманюють людей. Цікава оптика. Але зрозуміла.
Єдиине, що незрозуміло, так це з ким саме із, як сказали би недобрі люди, любовного трикутника «Гладій-Єрохін-Титарчук» глибоко комунікує Улибін. Чи одразу зі всім трикутником? Так би мовити, поділись Улибіним своїм?
Власне прокурорські традиції цю прогресивну систему цінностей передбачають. Варто згадати легендарну групу «Лисі птахи», учасники якої обговорювали розмір грудей одне одного і справжню чоловічу привабливість.
Тому, якщо після відставки Кравченка дійде до ротації обласних прокурорів, за Гладія можна не хвилюватися. Світова ЛГБТ-спільнота та Улибін своїх не здають.