Як ми вже писали у першій серії нашого психологічного трилеру, Полтавщина стає справжньою ЛГБТ-Меккою України. Амбасадором цих прогресивних змін виступає головний редактор видання «Полтавська хвиля», перший полтавський відкритий гей і популяризатор справжньої чоловічої романтики. Сьогодні два люблячих серця спокійно можуть пройтися тримаючись за руки по центру Полтави, усамітнися у затишному кафе і злитися у ніжному поцілунку без ризику отримати черевиком в рило.
А ще декілька років тому ситуація на Полтавщині була геть інакша. І сам пан Улибін зі сльозами писав про це на своєму сайті.
Важко було жити у брехні, але все змінилося, коли прокурором області став Євген Гладій (до речі питання до пана Улибіна – чи це не пан Євген на цьому редакційному фото?). Після приходу Гладія нарешті ЛГБТ-спільнота Полтавщини зітхнула з полегшенням – тепер бути не таким як всі перестало бути відхиленням, за яке карають.
Навпаки, після того правоохоронець без забобонів очолив відомство, це стало перевагою, а не вадою. Так би мовити, фічею, а не багом. Наприклад, у питанні отримання бронювання.
От як, наприклад, гею-пацифісту отримати бронювання в Полтаві? До приходу на посаду пана Гладія це взагалі було неможливо. А після – з’явилися варіанти.
Грубий фінансовий – звернутися до колишнього правоохоронця Романа Романко, який розгорнув мережу торгівлі довідками про інвалідність. Креативний стартапер пропонував цю послугу за 16-18 тисяч доларів.
Мабуть, не треба казати, що мережа Романко працювала під дахом пана Гладія. І прихлопнули її лише тому, що пан Романко дещо викривлено розумів розподіл часток від доходів. І як тільки усвідомив свої арифметичні помилки, відразу був відпущений на свободу із чистою совістю и суттєво полегшеними криптогаманцями.
Це, мабуть, дивне співпадіння, але «Полтавська хвиля» Віталія Улибіна чомусь нічого не писала ані про мережу Романко, ані тим більше про її дахування прогресивним прокурором Гладієм.
І це, власне, другий шлях отримання бронювання на Полтавщині. Тобто бути геєм, це, канєшно, харашо, але недостатньо – якщо в тебе немає 16-18 тисяч доларів, або якщо твій не прокурор Гладій. І ти не пишеш те, що просить прокурор, і не мочиш ворогів прокурора, не поширюєш вкиди на своєму сайті і на інших подібних сайтах. І не забезпечуєш такий важний аспект функціювання прокурора Гладія як сауна у Копилах.
Якщо відкрити сайт «Полтавська хвиля» і вбити у пошук «Копили», то ми побачимо три нудних новини про життя цього села.
Що ж, пане Улибін, тема явно не розкрита. Головне у Копилах – це сауна у котеджному містечку. Де ви неодноразово були разом із прокурором Полтавщини Євгеном Гладієм. Та іншими прогресивними правоохоронцями. Правда у тому, що у цю сауну привозять молодих людей та дівчат, які допомагають відпочивати полтавським правоохоронцям.
Питання до пана Улибіна – оті сумні студенти-геї, про яких він писав у свої статті декілька років тому – чи не влаштував він централізоване постачання їх у Копили – щоб стало трохи веселіше їм і прокурору Гладію, а також його заступникам.
Тому, другий шлях бронювання на Полтавщині він трохи більш клопіткий, але цілком досяжний. Як казав покійний Борис Моїсєєв, не очко обично губіт, а к одіннадцаті туз. Чи не так, пан Гладій?
ДАЛІ БУДЕ.