У керівника ТОВ «Інтерактивні системи навчання» Володимира Волкова є чому повчитися навіть відомому літературному персонажу. Ця компанія, бодай виставляючи найвищу ціну, виграє більшість тендерів для мультимедійних систем для закладів освіти. І постійне недотримання договорів й сама відсутність виробничих потужностей цьому не заважає. Мабуть, тому що «парадом командує» така потужна постать, як новочасний комбінатор зі своїми бізнес-побратимами.
Про системну проблему з закупівлею мультимедійного обладнання для шкіл поважні ЗМІ вже писали. Зокрема, що “переможець” більшості тендерів ТОВ ІСН, який лише тогоріч напрацював на 367 419 000 грн, грубо порушує свої зобов’язання. Компанія, де числиться лише 5 осіб, включаючи самого Володимира Васильовича Волкова, не має навіть близько потрібних потужностей. Тобто, як твердять злі язики, займається перепродажем дітям (і то через пень-колоду) якомога дешевшого китайського мотлоху. Журналісти-розслідувачі вказують, що це стало можливим через системні комбінації з платформою Prozorro Market та зацікавлених осіб з МОН та Мінцифри.
Але й роль самого комбінатора не варто недооцінювати. Володимира Васильовича складно назвати простою людиною. Та що там, навіть просто людиною. Якщо поглянути лише на сторіночку у Вікіпедії, то пан Волков – це, щонайменше, Надлюдина! Уродженець села Кукуєци тодішньої Молдавської РСР лише за освітою водночас бухгалтер, театрознавець та патентований рибак.
А якщо поглянути на спортивну, козацьку, військову, державницьку та громадську стезю пана Волкова, то можна лише сплеснути руками. У захваті! Ким він тільки не був і як лише себе не проявляв. Так, були, звісно, контраверсійні моменти в у видатній біографії, зокрема, неодноразове балотування у Верховну Раду від сумнозвісного блока «За ЄдУ». Але це аж ніяк не заплямувало парадну вишиванку великого комбінатора.
А бізнес-активності Володимира Васильовича, мабуть позаздрять сам Трамп з Ілоном Маском в придачу. Він є засновником, керівником чи підписантом більш двох десятків компаній. Зі вражаючим полем діяльності – від торгівлі ракоподібними до виробництва комп’ютерів, від оптової торгівлі металами та рудами до збирання сміття. Не відстає і син свого батька Іван Володимирович (його теж пов’язують з комбінаціями щодо тендерів). За джуніором теж числиться добрих два десятка компаній.
Напевне, широка сфера діяльності та обізнаність дозволила старшому Волкову створити грандіозні програми щодо відродження України, нового українського шляху, трансформації економіки й тотальної кооперації тощо. І дає право звернутися до нового прем’єр-міністра України як «ЯК РИБАК – РИБАКУ! ЯК ПРЕМ’ЄР ПРЕМ’ЄРУ!», представляючи так звану програму уряду порятунку і розвитку України. Котра, як заявлено, «відкриває нам двері в майбутнє на рівні і навіть вище світових стандартів».
Там йдеться про нову українську економічну модель – «Епохи доповненої реальності». Дійсно, це дещо поза межами звичайної реальності. І, напевне, лише надлюдський розум знає, як, зокрема, «протягом найближчих 5 років перевести всіх приватних споживачів на децентралізовані джерела екологічно чистої енергії домашнього виробництва».
Окрім енергії домашнього виробництва споживачам, пан Волков-старший спрямовує свою непересічну енергію й на школярів та студентів, закликаючи до трансформації освіти. Звичайно ж, з прицілом на «доповнену реальність». На його думку, «українське покоління «Омега» на базі цього зможе насолоджуватися в майбутньому на п’єдесталі світових лідерів!!»
Пане Володимир! Ми жодним чином не ставим під сумнів Ваші величні візії та програмні цілі. Ми в щирому захваті від Ваших грандіозних намірів, хоча й не всі з них здатні осягнути своїм куцим мисленням. Але зрозуміло саме просте та банальне: навіть прокручуючи великі комбінації, не варто обманювати дітей. Ми вже не говоримо про державу. Просто дотримуйтесь своїх прямих зобов’язань з тими нещасними мультимедійними системами. Це ж такі елементарні дрібниці для людини, яка мислить планетарними, цивілізаційними масштабами.
Максим Золотухин, “Аргументум”