Скандал навколо медичного батальйону «Госпітальєри», який нещодавно сколихнув українську громадськість, викликав чимало суперечок усередині волонтерського руху та низку запитань. Чому для збору коштів (а це десятки мільйонів гривень щорічно) використовувалися, зокрема, особисті рахунки та криптогаманці, з яких вони регулярно знімалися на невідомі цілі? Чому велика кількість юридичних осіб зареєстрована на родичів засновниці батальйону «Госпітальєри» Яни Зінкевич? А головне — чому «Госпітальєри» не звітують, на що і як витрачають зібрані кошти, а публікують лише фінансові звіти для податкової, які не відповідають на жодне з цих запитань.
Одразу після того, як запитання щодо прозорості діяльності батальйону «Госпітальєри» поставила журналістка Ольга Худецька, яка розслідувала шахрайство зі зборами на лікування хворого на СМА львів’янина Назарія Гусакова, «Госпітальєри» перейшли у контрнаступ. Директорка «Госпітальєрів» Юлія Шевчук заявила, що вони не можуть надавати звіти «в незаблюреному вигляді, де є чутливі дані наших контрагентів або постачальників», хоча ніхто цього й не вимагав — подібні конфіденційні дані не публікує жодна подібна організація.
А сама Яна Зінкевич сказала, що «Госпітальєри» є мілітарною структурою і мають інший формат звітності, ніж звичайні благодійні фонди, які збирають донати на ЗСУ (хоча бригада «Азов», схоже, з цим не погоджується). А вся ця ситуація «дуже схожа на цілеспрямовану інформаційну операцію проти добровольчого руху».
І це, на жаль, доволі універсальна відповідь на запитання: «Так а куди ж пішли гроші?» від людей, які не хочуть відповідати. Оскільки з початку війни відомо про багато прикладів того, як нечисті на руку люди привласнювали донати або використовували благодійні організації для торгівлі можливістю виїзду за кордон, у донатерів можуть виникати сумніви за умов відсутності зворотного зв’язку.
Універсальний рецепт того, як можна уникнути подібних історій, запропонував військовий ЗСУ, колишній член Ради громадської доброчесності Андрій Кулібаба.
«Історія з “Госпітальєрами”, насправді, як на мене, дуже проста. Вона про те, що люди, які донейтять, запитали звітність, а цієї звітності не було… І тут ми підходимо до простого висновку: нормальна і адекватна звітність — це база. Я фанат Excel-табличок, тому можу сказати: нормальний облік і нормальні дані ведуть до того, що ресурсами можна розпоряджатися ефективно. І потім буде важко підважити те, що ти зробив, якщо ти можеш надати інформацію», — написав він у Facebook.
І з цим, насправді, важко сперечатися — можна довго розповідати, що «Госпітальєрам» не до паперової тяганини, але в них був час зареєструвати чи не з десяток юридичних осіб, де є директори та бухгалтери, і звітувати перед податковою. Отже, точно мають бути люди, які вміють робити Excel-таблички. І точно на користь «Госпітальєрам» пішло б як мінімум щорічне звітування про отримані та витрачені гроші — бо це викликає довіру.
Найкращими прикладами того, як це можна і потрібно робити, стали два найбільші українські фонди, яким довіряють мільйони українців.
Наприклад, Міжнародний благодійний фонд «Повернись живим», який очолює відомий волонтер Тарас Чмут, нещодавно повідомив про успішне проходження аудиту за міжнародним стандартом ISO 9001:2015 «Системи управління якістю».
«Для фонду «Повернись живим» така сертифікація означає, що всі етапи роботи — від збору коштів до передачі допомоги — є прозорими, задокументованими та контрольованими», — зазначили у фонді. За їхніми даними, аудит проводила міжнародна компанія BureauVeritas, яка перевірила всі ключові процеси фонду: аналіз документообігу, управління донатами, процеси закупівель і передачі допомоги, а також систему ухвалення управлінських рішень.
Прозорість діяльності фонду «Повернись живим» проявляється у його постійному звітуванні перед громадськістю: на сайті фонду можна побачити актуальні дані про суми пожертв і витрат, вартість товарів, закуплених за донати, а також їх розподіл. Фонд регулярно публікує й річні звіти про свою діяльність.
Схожим чином працює ще один добре відомий фонд, який активно допомагає українському війську — Благодійний фонд Сергія Притули. Він регулярно оприлюднює звіти про свою діяльність, у яких можна побачити суми надходжень, кількість транзакцій, обсяги витрачених коштів, а також інформацію про вартість переданого майна. Завдяки такому підходу довіра до Фонду Притули є загальновизнаною.
На цьому ж фронті працює ще один добре відомий фонд — харківський БФ «Хартія». На відміну від «Повернись живим», Фонду Притули та «Госпітальєрів», він заснований одним із найбагатших українців, який добре знає, що таке бухгалтерський облік та аудит. Йдеться про харківського зернотрейдера Всеволода Кожемяка, який у 2020 році посів 88-ме місце в рейтингу найбагатших українських бізнесменів, складеному Forbes Україна, зі статками, що оцінювалися майже у 100 млн доларів.
Водночас БФ «Хартія» не працює за моделлю, наприклад, благодійного фонду Ріната Ахметова: останній не проводить відкритих зборів, а фінансує свої проєкти коштом власного бізнесу. Натомість «Хартія» регулярно проводить публічні збори та залучає кошти тисяч звичайних громадян і великих компаній.
«На початку великої війни засновник групи компаній «Агротрейд» Всеволод Кожемяко активно закуповував допомогу для армії. Суми зростали. Щоб забезпечити прозорість процесів, у червні 2022-го підприємець заснував благодійний фонд «Хартія». Водночас із початком вторгнення він започаткував однойменне добровольче формування, яке навесні 2023 року було перефомоване на 13-ту бригаду НГУ «Хартія». Головні бенефіціари «Хартії» – однойменна бригада, проте фонд відповідає і на запити інших частин. Керівниця фонду – Альона Кошнякова, колишня менеджерка із комунікацій «Агротрейду». Разом із командою вона працює з Харкова. «Бачимо ситуацію на власні очі та щодня комунікуємо з військовими», — так Forbes Україна описує специфіку роботи фонду.
Ні в кого немає сумнівів щодо звитяги та героїзму бійців бригади «Хартія», на основі якої минулого року було сформовано 2-й корпус Національної гвардії України «Хартія», але прозорість процесів в однойменному благодійному фонді, який перебуває під контролем Кожемяка, вже тривалий час викликає серйозні запитання. І ці питання стають ще більш актуальними на фонді скандалу з «Госпітальєрами».
Отже, ключова й очевидна відмінність БФ «Хартія» від Фонду Притули та «Повернись живим» полягає в тому, що жодної повноцінної звітності фонд не публікує. При цьому формально на сайті «Хартії» існує розділ «Звітність», однак станом на сьогодні він містить лише кілька розмитих повідомлень і не має навіть фінансової звітності. Зокрема, йдеться про закриття збору «З новими силами», оголошеного ще у 2023 році. Тоді фонд збирав 25 млн грн на комплекс засобів радіоелектронної боротьби — від рівня відділення (антидронові «куполи» та рушниці) до рівня бригади (радіолокаційна станція «ОКО»). Втім, жодних фінальних деталей — ані щодо цін, ані щодо обсягів закупівель — фонд у своєму «звіті» не оприлюднив, обмежившись подякою донорам: відомим спортсменам, митцям, журналістам, блогерам, відповідальному українському бізнесу і, що найважливіше, десяткам тисяч українців.
Аналогічна ситуація спостерігається й з усіма іншими зборами: деталі, зокрема те, як саме БФ «Хартія» витрачав зібрані кошти, залишаються закритими. Не менш незрозумілою є й частка участі самого Кожемяка та його бізнесу у фінансуванні фонду «Хартія». Скільки саме коштів перераховує «Агротрейд», який залишається прибутковим і високодохідним бізнесом із мільярдними оборотами, публічно не повідомляється.
В офіційному списку спонсорів БФ «Хартія» лише одна компанія безпосередньо пов’язана з Кожемяком — ТОВ «Зачепилівське ХПП».
Втім, навряд чи це підприємство з доходом близько 80 млн грн за минулий рік та збитками в 10 млн може претендувати на роль головного донора.
Звучить доволі цинічно, але це залишається фактом: серед усіх інших осіб саме Кожемяко має одну з найбільших особистих зацікавлености в успіхах корпусу «Хартія», адже його діяльність зосереджена передусім на захисті Харківської області від російської агресії. Саме в цьому регіоні обробляються землі компаній «Агротрейду», розташовані її елеватори та елітний насіннєвий завод, а сам Кожемяко та члени його родини, за відкритими даними, продовжують скуповувати земельні ділянки в регіоні.
Скільки загалом коштів отримує фонд «Хартія», можна дізнатися лише з його фінансової звітності, яка публікується неофіційними джерелами.
Згідно з цими даними, у минулому році сума доходів фонду становила 354,4 млн грн., в 2024 році – 215,58 млн грн, у 2023 році — 130,85 млн грн.
Водночас скільки саме та на що з цих коштів було витрачено, широкому загалу знову ж таки не повідомляється. Оскільки інформації про проведення будь-якого незалежного аудиту фонду у відкритому доступі немає, перевірити достовірність наведених цифр також неможливо.
Додаткові запитання викликає й той факт, що у фонді «Хартія» офіційно працює лише одна особа — директорка фонду. Тобто навіть бухгалтер не оформлений у штаті. Так, за наявною в редакції інформацією, бухгалтерський облік БФ «Хартія» до 2025 р. вела Ольга Рижикова, головна бухгалтерка найбільшої зерноторговельної компанії Кожемяка — «Агротрейд 2022».
Для порівняння: у фонді «Повернись живим» станом на кінець минулого року офіційно працювало 78 співробітників.
Жіноча справа
Не додає впевненості у прозорості фонду «Хартія» і те, як вибудувана структура його керівництва. Станом на сьогодні вона є повністю залежною від Кожемяка.
Так, із самого початку головою БФ «Хартія» була відома харківська волонтерка, директорка спортивної школи «Спартак» Аюна Морозова, яка дивом вижила після удару російських військ по Харківській облдержадміністрації в березні 2022 р., де загинуло понад 30 людей. Аюна майже чотири години пролежала під завалами, доки її не знайшли рятувальники.
Проте в червні 2023 р. її замінили на Олександра Парщика, а вже через місяць головою фонду стала згадана вище Альона Кошнякова. Обоє були підлеглими Кожемяка: Парщик відомий як директор департаменту земельних відносин «Агротрейду», а Кошнякова, згідно з даними її сторінки у Facebook, працює в «Агротрейді» з 2011 р. і до останнього часу була менеджеркою з комунікацій компанії Кожемяка.
Судячи з кар’єрного шляху Кошнякової, її цілком можна вважати довіреною особою власника.
У 2019 р. вона кілька місяців була співзасновницею компанії «Грінпроджектсистемс» (володіє промисловою сонячною електростанцією
потужністю 6,5 МВт у Шепетівському районі Хмельницької області), а після її виходу зі складу власників 100 % акцій «Грінпроджектсистемс» отримав Кожемяко. Схожим чином у 2025 р. вона кілька місяців була співвласницею ТОВ «Агротрейд Ленд», яке входить до групи «Агротрейд», разом із Кожемяком, якому згодом перейшла її частка.
Зрештою, у 2020 р. Кошнякова очолила довоєнний благодійний фонд Кожемяка «Україна ХХІ», який після 2022 р. майже припинив якусь публічну діяльність (сайт фонду не працює, остання новина на сторінці у Facebook датована квітнем минулого року).
Призначення головою благодійного фонду «Хартія» можна вважати переломним моментом у кар’єрі Кошнякової. Про це яскраво свідчить історія, у якій, окрім неї, фігурує харківський пенсіонер Мовсес Оганесян. Вона детально викладена в рішенні Жовтневого районного суду м. Харкова від 16 жовтня 2024 р.
Отже, 27 вересня 2024 р. о 16:45 за адресою м. Харків, вул. Дмитрівська, буд. 31/35, Мовсес Оганесян, керуючи автомобілем Toyota Land Cruiser, зіткнувся з Porsche Macan. Оганесян стверджував, що в аварії був винен не лише він: за його словами, коли він почав рух заднім ходом, із приватної парковки біля будинку № 31/35 заднім ходом також рухався Porsche Macan, якого він не помітив, унаслідок чого й сталося зіткнення.
Проте на допомогу водій ці Porsche Macan прийшов охоронець компанії «Агротрейд» (саме за цією адресою розташований головний офіс компанії Кожемяка), який у суді як свідок повідомив, що водійка Porsche Macan, побачивши рух Toyota Land Cruiser, різко зупинила автомобіль. Однак Оганесян цього не помітив і продовжив рух, унаслідок чого сталася ДТП. У результаті суд визнав винним власника Toyota Land Cruiser та наклав на нього штраф у розмірі 850 грн.
Історія, на перший погляд, банальна й нецікава. Проте є одна важлива деталь: за кермом Porsche Macan перебувала директорка БФ «Хартія» Альона Кошнякова.
І цей новий люксовий автомобіль, вартість якого становить не менше 80 тис. доларів США, був придбаний лише за місяць до аварії — 21 серпня 2024 р. Тобто всього за рік роботи у благодійному фонді «Хартія» його директорка якимось чином змогла заробити на новий Porsche.
Можливо, Кошняковій подарував люксову автівку її чоловік? Навряд, адже вона незаміжня і не має дітей. Можливо, вона заробила ці кошти ще в «Агротрейді»? Сумнівно, адже, за даними наших джерел із податкової, її сукупний офіційний дохід у 2020–2024 рр. склав трохи менше 1,1 млн грн — тобто лише близько третини вартості Porsche Macan. І це з урахуванням не лише заробітної плати у БФ «Хартія», а й отриманої нею благодійної допомоги від фонду «Хартія», що в цій ситуації виглядає взагалі сюрреалістично…
Також у контексті прозорості та фінансової звітності фонду уваги заслуговує роль Ольги Рижикової — позаштатної бухгалтерки БФ «Хартія» до 2025 року та багаторічної ключової фінансової фігури у бізнес-структурах Всеволода Кожемяка. У різні роки вона обіймала посади головної бухгалтерки ТОВ «Агротрейд-Експорт» і ТОВ «Агротрейд 2022» — компаній, через які проходять основні фінансові потоки зерноторговельного бізнесу Кожемяка.
Судова практика у справах про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 163-1, 163-2 та 163-4 КУпАП, у яких Ольга Рижикова фігурувала як головна бухгалтерка цих підприємств у 2012–2025 роках, свідчить про застосування моделей податкового обліку, що забезпечували зниження податкового навантаження у певні періоди та збереження значних обсягів оборотних коштів. Водночас суди не встановлювали ознак кримінального умислу, а більшість таких проваджень завершувалися мінімальними санкціями або закривалися з процесуальних підстав, хоча підтверджений судами фінансовий ефект для бізнесу Всеволода Кожемяко оцінюється у десятки мільйонів гривень.
Ми будемо щиро раді, якщо виявиться, що ми помиляємося і БФ «Хартія» насправді є взірцем прозорості, а не звітує перед громадськістю лише тому, що його засновник не хоче афішувати рівень оснащення корпусу «Хартія». Проте в ситуації, коли новопризначена голова благодійного фонду, який отримує донати від тисяч українців, купує автомобіль, який вона не може дозволити собі з огляду на свої офіційні доходи, а сам фонд за весь час існування не опублікував бодай символічного звіту про свою діяльність, з якого було б зрозуміло, що в ньому взагалі є хтось, хто веде облік зібраних і витрачених коштів, у тому числі від засновника (яким є не корпус «Хартія», а особисто Всеволод Кожемяко), це викликає безліч запитань.
Борис Павленко, “Аргументум”