У Володимирі-Волинському назріває екологічна катастрофа. Причина – порушення у поводженні з відходами на місцевій птахофабриці. Ситуація різко погіршилася, коли підприємство «рейдернув» скандальний екс-«регіонал» Дмитро Добкін та значно урізав видатки на утилізацію сміття та поводження з нечистотами.
Історія проблеми із дотриманням санітарно-екологічних норм на птахофабриці у Володимир-Волинському не нова. Ще у 2013-му році спричинився скандал, коли прорвало насипи, що відгороджували відстійник підприємства від земель загального користування. Тоді питання розглядали на засіданні Волинської обласної ради.
У 2016-му році депутати міської ради Володимир-Волинська просили перевірити діяльність ПАТ «Володимир-Волинська птахофабрика» на предмет дотримання екологічних та санітарних норм, оскільки почастішали скарги громадян.
У 2019-му Держпродспоживслужба у Волинській області долучилася до перевірки птахофабрики через потік викидів рідких відходів червоного кольору. А за фактом забруднення земель району Володимир-Волинська прокуратура розпочала кримінальне провадження.
У 2021-му році через забруднення земель відходами з птахофабрики відкрили нову кримінальну справу. Причому тоді було встановлено, що мала місце не стихійна аварія, а цілеспрямована викачка з лагун шкідливих речовин за допомогою спеціального обладнання.
На початку наступного року, перед вторгненням РФ, місцеві, екоактивісти та представники Нацкорусу звинуватили Добкіних у неналежній утилізації відходів і забрудненні екології. І лише повномасштабна війна не дала тоді можливості довести справу до суду.
Ситуація покращилася, коли брати Добкіни стали менше втручатися у діяльність менеджменту підприємства, але його рейдерське захоплення поставило «хрест» на усіх інвестиціях в утилізацію відходів. Отже, наразі екологічна катастрофа на Волині знову може стати реальністю.
Не виключено, що з саме з цим пов’язана аномальна активність Дмитра Добкіна у медіа та соціальних мережах, де він намагається сформувати образ господарника та патріота України.
Катерина Нежитня, “Аргументум”