Харківські дороги дедалі частіше стають місцем, де ціна помилки – людське життя. Харківщина потребує нової філософії безпеки на дорогах, де невідворотність наслідків для порушника стане таким самим правилом, як червоне світло світлофора.
Статистика невтішна: кількість ДТП зростає, а разом із нею і кількість загиблих. І навіть тоді, коли слідчі демонструють непогані показники розкриття, сама проблема нікуди не зникає.
Проблема – системна, обговорювали її на спільній нараді керівників правоохоронних, державних органів та органів місцевого самоврядування області. Голова ХОДА Олександр Скакун запевнив, що влада працюватиме над поліпшенням інфраструктури дорожнього руху на Харківщині. Водночас прокурор області Олександр Фільчаков зауважує, що суспільство зазвичай повертається до цієї теми запізно, вже після трагедій.
«На превеликий жаль, увага до питань безпеки дорожнього руху привертається після чергової резонансної дорожньо-транспортної події, яка супроводжується жахливими наслідками у вигляді травмування та загибелі людей», — наголошує він.
За сухими цифрами – сотні зруйнованих сімей. Лише за один рік у ДТП на Харківщині загинули понад півтори сотні людей, серед них десятки пішоходів. І більшість аварій трапляється не десь на трасах, а у місті, де, здавалося б, контроль має бути максимальним.
Правоохоронці добре знають: смертельні аварії рідко бувають випадковими. Найчастіше їм передує системна зневага до правил: швидкість, зустрічна смуга, червоне світло, кермо без прав. І дуже часто – ті самі прізвища, які стають відомими на всю країну.
«Імена Полтавця, Зайцевої, Дронова, Хенді Алі, Габишева, Харківського стали сумнозвісними далеко за межами регіону», — зазначає Фільчаков, підкреслюючи, що йдеться не про поодинокі випадки, а про хронічну проблему.
Саме на це звертає увагу керівник обласної прокуратури, коли говорить про необхідність не косметичних, а структурних рішень. Його ідея, а саме – створення єдиного реєстру злісних порушників ПДР, звучить як логічна відповідь на реальність, у якій повторні порушення стають нормою, а не винятком.
За даними правоохоронців, значна частина смертельних ДТП – справа рук водіїв-рецидивістів. Тих, хто неодноразово притягувався до відповідальності, втрачав права і все одно знову сідав за кермо. У таких випадках профілактика у вигляді чергового штрафу давно не працює.
Оцінюючи загальну картину, Фільчаков не приховує жорстких формулювань:
«Ситуація на дорогах є критичною та негайно потребує вжиття спільних та скоординованих заходів», – наголошує він.
Саме тому реєстр порушників має стати інструментом не покарання заради покарання, а способом запобігти новим трагедіям, впевнений Олександр Фільчаков. Від посиленого контролю до реального обмеження права керування транспортом у випадках, коли ризики очевидні.
Показовим у цьому контексті залишається резонансний випадок на одному з харківських перехресть, коли водій із багатою «історією» порушень збив людей на острівці безпеки. Трагедія, якій можна було запобігти, якби системні порушення раніше отримали системну відповідь.
Окремо прокурор області порушує питання кримінальної відповідальності за повторне водіння після позбавлення прав. Ідея непроста, але логічна: якщо адміністративні механізми не стримують, держава має шукати жорсткіші важелі впливу.
Очевидно одне: просто фіксувати аварії вже недостатньо. Харківщина потребує нової філософії безпеки на дорогах, де невідворотність наслідків для порушника стане таким самим правилом, як червоне світло світлофора.
І в цьому сенсі ініціативи Олександра Фільчакова виглядають не реакцією на чергову трагедію, а спробою змінити саму логіку боротьби з дорожньою смертністю.
