Попри свої передвиборчі обіцянки та намагання увійти в образ захисника інтересів простих громадян, крім використання риторики президента і найбільшої політичної сили парламенту «Слуги народа», на кшталт «зробимо їх разом», «проголосую за скасування недоторканості та імпічмент» тощо, Борис Приходько за місяць свого депутатства так нічого корисного і не зробив. Навіть більше, всі його обіцянки виявилися черговою мильною бульбашкою.
На території 210 округу Чернігівщини (Прилуки, Козелецький, Бобровицький, Придуцький райони), де шляхом грубого порушення виборчого законодавства, викорис-товуючи тотальні фальсифікації і підкуп, а також шляхом зговору між суддями та вже колишнім складом ЦВК, одіозний банкір Януковича та подільник Гонтарєвої, обвинувачений у розкраданні державного майна в особливо великих розмірах (понад 2 млрд. гривень) Борис Приходько став депутатом, всупереч волі людей, більшість з яких його не підтримала, досі нічого не змінилося. Жодна проблема не вирішена, а їх там більш ніж достатньо.
Здавалося б, що у такій ситуації мав робити депутат ? Постійно бути на зв’язку та оперативно реагувати, працювати для усунення та вирішення наболіх питань. Приміром, тисячі людей, які працювали на виборах у складі 216 ДВК досі не отримали жодної копійки за свою роботу, реакції від депутата – жодної. Аналогічно не було її і після екологічної катастрофи у Прилуках, коли горіло сміттєзвалище. І цей список можна продовжувати.
Але основним показником діяльності Бориса Приходька є його робота у парламенті, точніше її повна відсутність. За місяць – жодного публічного виступу, жодного внесеного законопроекту, жодного депутатського запиту. Звідси напрошується цілком логічний висновок: купити мандат депутата. зовсім не означає стати депутатом, що всі ми спостерігаємо на прикладі Бориса Приходька.