В українській армії не може існувати ситуація, коли військова форма, погони та доступ до системи правопорядку перетворюються на інструмент особистого збагачення. Стара система яка налагодила корупційні схеми та паразитувала на ВСП не впроваджуючи ніяких прогресивних змін зараз повертається через полковника Олега Огнівенка та його доброго знайомого генерал-майора Віктора Плахтія, які в ностальгії за старими корупційними часами намагаються повернутися у ВСП, діяльність яких в свій час потребує негайної перевірки військовою контррозвідкою, ДБР та іншими компетентними органами.
За словами людей, що безпосередньо стикалися з системою роботи полковника Олега Огнівенка, були зафіксовані зловживання, а саме торгівлі військовими посадами та переведеннями де наприклад військовослужбовцям пропонували переведення з бойових підрозділів до небойових за 12 тисяч $, робився продаж перепусток на пересування під час комендантської години за 400 $, вирішувались питання військовослужбовців зі статусом СЗЧ, які за 1000 $ могли за гроші залишати центральне управління ВСП куди їх доставляють поліцейські патрулі, продавалось пальне яке надавалося до частин, розміщувались комерційні магазини та кав’ярні на територіях військових частин, вирішувались питання щодо осіб, яких намагалися мобілізувати через ТЦК та багато іншого. Йдеться про можливу систему монетизації військового правопорядку під час війни.
Сьогодні Огнівенко представляється помічником Головнокомандувача ЗСУ Олександра Драпатого та заявляє про свій вплив на військову службу правопорядку. Якщо це відповідає дійсності, виникає принципове питання: чи не використовується ім’я Головнокомандувача ЗСУ для створення у підлеглих і сторонніх осіб враження про особливі повноваження та можливість «вирішувати» кадрові питання?
Відкриті джерела підтверджують, що Огнівенко має тривалий зв’язок із системою ВСП: у деклараційних даних він зазначений як працівник Чернігівського зонального відділу Військової служби правопорядку. У відкритих джерелах також фігурує як полковник ЗСУ.
Тому питання до керівництва ЗСУ та правоохоронних органів цілком конкретні:
1. Яку саме посаду сьогодні обіймає Олег Огнівенко?
2. Чи є він офіційним помічником Головнокомандувача Олександра Драпатого?
3. Які повноваження він має щодо Військової служби правопорядку?
4. Чи проводилася перевірка інформації про можливу торгівлю переведеннями військовослужбовців?
5. Чи перевірялися твердження про отримання грошей за звільнення осіб зі статусом СЗЧ із Центрального управління ВСП?
6. Чи перевірялися факти можливого продажу перепусток під час комендантської години?
7. Хто контролює використання пального, отриманого під час перевірок військових частин?
8. На яких підставах приватні магазини та кав’ярні можуть працювати на територіях військових частин?
Правоохоронні органи повинні перевірити інформацію стосовно дій полковника Олега Огнівенка та його доброго знайомого генерал-майора Віктора Плахтія, а також інших військовослужбовців, які мають безпосереднє відношення до цієї ситуації. До прикладу підлеглий полковника Огнівенка, полковник Ковальский Владислав, виконуючі злочинні накази відповідав за можливість військових у статусі СЗЧ залишати військову частину, а наприклад генерал-майор Плахтій придбав під час служби для дочки квартири у Ванкувері приблизною вартістю $900 000 та має коханку Михайлюк Оксану, яка є діючим військовослужбовцем військової частини А2424 та проходить військову службу на посаді штаб – сержанта 3 категорії ЦУ ВСП ЗСУ і володіє інформацією відносно того, що відбувається.
Під час війни особливо цинічно виглядає ситуація, коли одні військовослужбовці щодня ризикують життям на передовій, а хтось, використовуючи службове становище та доступ до системи ВСП уникаючи відповідальності за зловживання, може перетворювати посади, переведення, перепустки та навіть свободу військовослужбовців на джерело особистого доходу повертаючі старі корупційні схеми.
Тарас Василенко, “Аргументум”