В Україні вже було чимало викриттів так званих call-центрів, які виманюють гроші не тільки в українців, а й у громадян інших країн. І хоча силові структури заявляють про постійну боротьбу, такі незаконні схеми з’являються знову і знову. А деякі роками продовжують свою “ефективну роботу”.
Класична модель шахрайських call-центрів – масові дзвінки, робота по іноземних цілях, паралельна активність і в Україні, високі обороти та демонстративно розкішний стиль життя на тлі відсутності публічно зрозумілого легального масштабу бізнесу.
Наші джерела зазначають, що мережа офісів у Києві, які можуть бути пов’язані з діяльністю, схожою на класичну модель call-центрів, належить Павлу Михайловичу Николюку. В його власності, як мінімум два великі call-центри, розташовані за адресами:
- м.Київ, провулок Лукʼянівський 6,
- м.Київ, вул. Сікорського 8.
В кожному офісі працює до ста робітників, переважно це молоді люди, часто – студенти. Працівники генерують до десяти тисяч дзвінків у день, ймовірно з метою ошукати довірливих громадян. Ці call-центри “працюють” з американцями, також телефонують і громадянам всередині України.
Про самого власника відоме наступне: Павло Михайлович Николюк народився 23 березня 1984 року. Проживає у Київській області, у с.Крушинка. Майнові статки Николюка вражають.
Офіційно фінансова діяльність Павла Николюка – нульова. Жодного легального бізнесу чи зрозумілих активів… Але погляньте на його спосіб життя. Land Rover, Range Rover 2024 року – орієнтовна вартість 170 000 доларів. Mercedes GLS 2023 року – ще 170 000 доларів. Містом пересувається на Porsche Cayenne GTS – приблизна вартість 210 000 доларів. І це не враховуючи ще кількох елітних авто, записаних на дружину. Сімейство володіє нерухомістю у найдорожчих житлових комплексах столиці. ЖК “Бульвар Фонтанів” та ЖК “Французький квартал”. Середня вартість лише однієї двокімнатної квартири тут коливається від 200 до 400 000 доларів. Крім того, ми вже перевіряємо інформацію щодо маєтків у Конча-Заспі та вілли в Іспанії через офіційні запити.
Наші джерела також зазначають про ймовірні зв’язки Николюка з представниками правоохоронної системи, які ймовірно і допомагають “бізнесу бути невидимим”. Йдеться про начальника управління Головного слідчого управління Нацполіції Василя Сміха, хто ймовірного допомагає Павлу Николюку.
Звісно, прямі докази “співпраці” знайти складно, однак певні питання, як зазначають розслідувачі, викликає декларація Сміха за 2024 рік. Там зазначена квартира в Києві площею 86,5 кв. м, набута 18 червня 2019 року, із задекларованою вартістю 2 004 638 грн, а також значні готівкові заощадження, оформлені на дружину: 105 000 грн, 63 000 доларів США та 83 000 євро.
Для посадовця, чий основний дохід формально походить із державної служби, такий обсяг активів виглядає щонайменше нетипово і закономірно викликає додаткові питання щодо походження коштів.
Проблема call-центрів – це не тільки питання “побутового криміналу” всередині країни. Такі незаконні організації відкрито обкрадають громадян, як у випадку Николюка, українців та американців. Це повністю підриває довіру до волонтерів, банків, різних офіційних структур та сервісів. Адже ймовірні шахраї привчають до одного – кожен телефонний дзвінок з незнайомого номеру – потенційно небезпечний. Вірогідне прикриття call-центрів посадовцями силових структур повністю підриває віру у правосуддя, захист прав людини. А робота таких “організацій” на міжнародному рівні не тільки псує імідж країни, а й дає додаткові аргументи проти фінансової допомоги Україні.
Рішення цієї масштабної проблеми має бути безкомпромісним – викриття таких бізнесменів, як Николюк та його помічник в правоохоронних органах, впровадження проти них санкцій та відповідне покарання. Адже дії, в результаті яких в українців та громадян інших країн забирають останнє, особливо в умовах війни, мають розглядатися, як допомога та робота на ворога.
Андрій Ващенко, “Аргументум”