Борис Кушнірук, відомий український економіст та аналітик, що регулярно з’являється в медіа з коментарями щодо найгостріших економічних та політичних проблем країни, опинився в епіцентрі репутаційного скандалу. Поки Кушнірук активно викриває “брудні делішки” інших, його власна постать стає об’єктом серйозних звинувачень, що кидають тінь на його професійну доброчесність та є обєктом уваги відповідних органів. А інколи це заставляє задуматись чи не працює цей «експерт» на країну-окупанта?
Згідно з публікацією на порталі StopCor.org, Борис Кушнірук названий “банкіром-боржником”, а його діяльність характеризується як “інфоциганство” – термін, що фактично є підвидом шахрайства. Автор матеріалу, Дмитро Слободяник, прямо ставить під сумнів “професійний бекграунд і репутацію “експерта”” Кушнірука, припускаючи, що його численні “економічні” блоги та дописи у соціальних мережах є насамперед засобом заробітку, а не проявом справжньої експертизи. Більше того, за непідтвердженою інформацією існує інформація про зацікавленість даним експертом з боку певних органів, що й не дивно оскільки постійна і неконструктивна критика влади викликає побоювання, що даний експерт із числа широкого кола блогерів які фінансованих окупантами.
Ці звинувачення набувають особливої ваги, враховуючи минулий досвід Кушнірука у фінансовому секторі, де він обіймав посаду голови правління комерційного банку та був керівником групи радників Президента Асоціації українських банків. Якщо твердження про “банкірство-боржництво” відповідають дійсності, це може серйозно підірвати довіру до його аналітичних висновків та рекомендацій, адже фінансова безвідповідальність у минулому є прямим конфліктом з образом надійного економічного експерта.
Парадокс публічної позиції:
Найбільш вражаючим аспектом цієї ситуації є різкий контраст між звинуваченнями на адресу Кушнірука та його власною публічною діяльністю. Він є одним із найгостріших критиків системної корупції, неефективності державних інституцій та тиску на бізнес в Україні.
- Викривач корупції: Кушнірук не раз коментував скандали у великих державних міністерствах, зокрема у Міністерстві соціальної політики під керівництвом Людмили Денісової. Він вказував на “значні можливості для корупції” через великі грошові потоки, наводячи приклад скандалу із закупівлею інвалідних візків за 43 мільйони гривень, тоді як їхня реальна ціна, за даними СБУ, становила менше 9 мільйонів.
- Захисник бізнесу: Він рішуче засуджував те, що вважає довільним та незаконним тиском з боку правоохоронних органів, зокрема Державного бюро розслідувань (ДБР), на український бізнес. Кушнірук публічно виступив на захист Sportbank, назвавши дії ДБР спробою “повністю знищити” установу “без доказів та пояснень”, проводячи паралелі з іншими гучними справами, де правоохоронці “висмоктують звинувачення з пальця”.
Недоведеність звинувачень:
Важливо підкреслити, що, незважаючи на серйозність звинувачень у “банкірстві-боржництві” та “шарлатанстві”, надані дослідницькі матеріали, окрім згаданої публікації ,
не містять жодних конкретних, детальних доказів або задокументованих випадків, які б підтверджували ці твердження. Звинувачення представлені як заяви в статті, а не підкріплені перевіреними фактами в межах доступного дослідження.
Ця ситуація створює складний образ Бориса Кушнірука: з одного боку, він є голосним критиком системних недоліків та корупції, а з іншого – його власна репутація піддається атакам, які, хоча й не підтверджені деталями у наданих джерелах, все ж кидають тінь на його авторитет. Це підкреслює ширшу проблему у медіапросторі, де, за словами автора StopCor.org, після початку повномасштабного вторгнення з’явилося багато “псевдоекспертів” із сумнівною репутацією, що шкодить суспільству.
Для отримання повної та об’єктивної картини щодо будь-яких ймовірних “темних сторін” Бориса Кушнірука необхідне подальше, незалежне розслідування, бажано правоохоронних органів, що виходить за межі наявних публікацій, для перевірки висунутих тверджень та спростування інформації про роботу на країну-агресора.
Валентина Антонюк